Настоянка з червоного мухомора (Amanita muscaria) — один із засобів народної медицини, що використовується з обережністю через токсичність гриба. У традиційній медицині офіційно він не визнаний лікарським засобом, але в народних рецептах його настоянка застосовується для різних цілей, зокрема для підтримки при онкологічних захворюваннях.

Хімічний склад

Мухомор містить низку біоактивних речовин, що впливають на організм. Основні компоненти:

1. Мусцимол - Основна психоактивна речовина. Має заспокійливу, снодійну та розслаблювальну дію.

2. Іботенова кислота - Перетворюється на мусцимол при сушінні. Токсична у великих дозах, може викликати психоактивний ефект.

3. Мускарин - Отруйний алкалоїд, що впливає на парасимпатичну нервову систему. У невеликих дозах викликає слиновиділення, потовиділення, уповільнення серцевого ритму.

4. Мусказон - Менш вивчена речовина, також має психотропну дію.

5. Бета-каротини та антиоксиданти - Зустрічаються у невеликій кількості, відповідають за червоний колір шапинки.

Лікувальне застосування

Зовнішнє застосування

1. Для суглобів та м’язів:

Настоянка мухомора застосовується зовнішньо для полегшення болю при ревматизмі, артриті, остеохондрозі та інших захворюваннях опорно-рухового апарату.

Невелика кількість настоянки втирається у хворі ділянки, бажано перед сном. Це допомагає зменшити запалення та покращити кровообіг у ураженій зоні.

2. Для шкіри:

У деяких випадках настоянка використовується для лікування шкірних захворювань, таких як псоріаз, екзема чи фурункули.

Застосовується у вигляді компресів або втирань, проте потрібно уникати потрапляння на відкриті рани чи слизові оболонки, адже це може спричинити подразнення чи отруєння.

Внутрішнє застосування

Вживання настоянки мухомора всередину для лікування різних захворювань, включно з онкологією, практикується в народній медицині, але вимагає крайньої обережності.

3. Онкологічні захворювання:

Настоянка мухомора іноді використовується як допоміжний засіб при онкології. Вважається, що вона може мати імуномодулюючу, знеболювальну та протипухлинну дію.

Існує думка, що активні речовини мухомора можуть допомагати зменшувати біль, покращувати загальний стан хворого, знижувати інтоксикацію та уповільнювати ріст пухлин.

Ці ефекти не підтверджені науковими дослідженнями, і використання настоянки має бути суворо погоджено з лікарем.

Способи прийому

Початок прийому:

Зазвичай дозування починають із мінімальної кількості, наприклад, з 1 краплі настоянки, розчиненої у воді, один раз на день, щоб оцінити реакцію організму.

Дозу поступово збільшують, але не більше 10–15 крапель на день.

Курс прийому:

Настоянку вживають протягом 20–30 днів, після чого роблять перерву на 2–4 тижні. Потім, за необхідності та за рекомендацією спеціаліста, курс можна повторити.

Важливо: порушення дозування або правил прийому може призвести до серйозного отруєння, оскільки мухомор містить токсичні речовини, такі як мусцимол та іботенова кислота.

Протипоказання та заходи безпеки

Вагітність і період лактації: настоянка мухомора категорично протипоказана.

Вік до 18 років: застосування настоянки дітям недопустиме.

Проблеми з печінкою та нирками: через можливий токсичний вплив на ці органи людям із їхніми захворюваннями слід уникати такого лікування.

Алергічні реакції: можливі індивідуальні реакції, включно з алергією. При перших ознаках погіршення стану прийом потрібно негайно припинити.