1.
Не розпочинати лікування, доки не встановлено діагноз хвороби. Незважаючи на відносну «нешкідливість» лікарських рослин, лікування «наосліп», на підставі окремих симптомів, може призвести до негативного результату внаслідок прогресування патології, втрати у хворого довіри до дій лікаря та розвитку у нього негативної установки на фітотерапію.
2.
Не розпочинати лікування, не переконавшись у готовності хворого неухильно дотримуватися всіх розпоряджень та в його психологічному, позитивному налаштуванню на кінцевий результат.
Для реалізації цього правила необхідний докладний інструктаж хворих або їх родичів щодо приготування лікарських форм у домашніх умовах, дозування та кратності прийому, тривалості курсів лікування. Слід попереджати пацієнтів про неприпустимість самостійного припинення терапії за відсутності швидкого позитивного ефекту, оскільки в більшості випадків оцінити дієвість фітозборів можна не раніше ніж через 2-4 тижні від початку лікування.
3.
Використовувати та рекомендувати для лікування лише ті склади фітозборів та ті рослини, які рекомендовані фахівцями, перевірені практикою. За відсутності потрібних лікарських рослин можна застосовувати альтернативні фітозбори чи офіцинальні лікарські форми.
4.
Строго дотримуватися загальноприйнятих правил збирання, сушіння та обробки лікарської сировини, а також приготування найпростіших лікарських форм (напарів, настоянок, відварів, настоянок). Категорично забороняється вести самостійну заготівлю (або рекомендувати її хворим) маловідомих лікарських рослин.
5.
Здійснювати динамічний контроль за перебігом фітотерапії та станом хворих. Його кратність залежить від характеру патології та призначеного лікування. При гострих формах захворювань контрольний огляд повинен проводитися не рідше ніж один раз на тиждень, при хронічних - не рідше одного разу на місяць.
Особливого спостереження потребують особи, схильні до алергічних реакцій, що приймають збори, до складу яких входять рослини, що містять серцеві глікозиди та сильнодіючі алкалоїди.
6.
Найчастіше необхідно поєднувати фітотерапію з дієтою.
Так, дотримання дієтичного режиму є обов'язковою умовою лікування хвороб системи травлення, сечовиділення, низки ендокринних захворювань та порушень обміну речовин. При гіпертонічній хворобі та недостатності кровообігу потрібне обмеження прийому кухонної солі та рідини, при алергіях – виключення харчових алергенів. Поряд з цим багато харчових продуктів (фрукти, овочі, ягоди) самі по собі мають лікувальні властивості і успішно використовуються як одночасно з фітозборами, так і окремо. Особливу значущість вони мають при лікуванні вітамінної недостатності.
