Ельмар ШТИКЕЛЕР,
професор, перший заступник головного лікаря клініки гінекології Університетської клініки м. Фрайбург

Андрій БАБІК,
мамолог, кандидат медичних наук, співведучий телепрограми «Справжні лікарі»

Стаття у журналі "Здоров’я Україна", травень, 2010 рік

Ця хвороба надає перевагу найкращим частинам жіночого тіла: за даними ВООЗ, щороку рак молочної залози діагностується більш ніж у мільйона жінок, з них майже 16 тисяч — українки. Але, як говорила легендарна Коко Шанель, усе в наших руках, тому не варто їх опускати за жодних обставин. Це підтверджують і учасники нашого віртуального мосту Україна — Німеччина.

ЯКІ ВІКОВІ ЗМІНИ ДАЮТЬ ПОШТОВХ ДО ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ?

Ельмар Штикелер: Ризик появи злоякісних новоутворень збільшується з віком. Це наочно демонструють цифри: у 20 років шанс зіштовхнутися з недугою дорівнює одному з 25000, у 80 років — одному до 10. Тобто кожна десята літня жінка має бути насторожі. Існує багато чинників, які провокують рак грудей. Неправильне харчування, надмірна жирна їжа, пізні вагітності — лише деякі з них.

Андрій Бабік: У віці до 40 років у структурі грудей переважають залозиста та сполучна тканини. У кожної — своя місія. Перша з моменту статевого дозрівання готова до вагітності й лактації та після пологів перетворюється на молочну фабрику. Її сполучна «сусідка» утворює перегородки між часточками, з яких складається молочна залоза, і протоки, якими материнське молоко надходить до соска. Жирової тканини в структурі грудей у цей час мінімум.

Коли настає менопауза, кількість залозистої та сполучної тканини зменшується, міжчасткові перегородки стоншуються, протоки густішають. Проте вакантні позиції невдовзі заповнюються жировою тканиною, а вона — найкраще середовище для розвитку новоутворень. Річ у тім, що з настанням жіночої осені організм припиняє вироблення естрадіолу — доброго гормону з роду естрогенів. Замість естрадіолу на сцену виходять його «брати» — естрон і естріол, також жіночі статеві гормони. Однак вони можуть стимулювати ріст злоякісних клітин. Щоправда, естрадіол теж має таку здатність, але меншою мірою.

ЧОМУ ЩОРІЧНО ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ КІЛЬКІСТЬ ВИПАДКІВ РАКУ?

Андрій Бабік: Щорічне зростання захворюваності — у середньому 5%. За прогнозами, ця цифра буде зростати. Перша причина — підвищене естрогенне навантаження на жіночий організм. У сучасних жінок на 300–400 менструальних циклів більше, ніж у їхніх прабабусь. Кожна менструація — це свого роду бомбардування організму естрогенами (як естрадіолом, так і його дволикими братами).

Друга причина — зміна способу життя. Відомо: у міських жінок онкологію молочних залоз діагностують удвічі частіше, ніж у тих, хто проживає в селах...

Мешканки міст часто працюють у нічний час, довше не сплять, що уповільнює вироблення мелатоніну, одного з гормонів, який нормалізує біоритми та захищає від появи новоутворень. До того ж фемінізм «допоміг»: жінки керують країнами, очолюють великі корпорації, підіймають штангу. Водночас жіночий організм і його гормональний фон не адаптовані до такого інтенсивного способу життя.

Додають свій внесок і сексуальні проблеми. Після розлучення багато жінок, не влаштувавши повторно особисте життя, повністю занурюються у роботу, творчість чи виховання дітей. Сублімація (реалізація сексуальної енергії в інших, не пов’язаних із сексом заняттях) — характерна риса нашого часу. Але організм розраховує на секс як на необхідну підтримку його фізіологічних потреб два-три рази на тиждень. Немає сексуальної активності — немає оргазмів, не задіюється центральна нервова система та гіпофіз, який також виробляє важливі для здоров’я молочних залоз гормони.

Ельмар Штикелер: Зростання кількості жінок, хворих на рак молочної залози, зумовлене багатьма причинами. Окрім уже зазначених, можу назвати ще одну: неправильне харчування. Так, зараз модно слідкувати за своїм раціоном, але досі багато жінок вживають необґрунтовано велику кількість жирної їжі та м’яса, що підвищують імовірність виникнення недуги.

ЧИ СПРАВДІ СЬОГОДНІ РАК ПОМОЛОДШАВ?

Андрій Бабік: Перше вікове вікно для раку — це 45-55 років (пременопауза, менопауза та постменопауза). Другими ризикують дізнатися про недугу ті, кому 65–70 років. І тільки потім — молоді представниці прекрасної статі. На щастя, таких небагато. Але точно відомо: чим молодший вік, тим агресивніша хвороба. Адже в молодому організмі всі процеси відбуваються швидше. Злоякісні, на жаль, також.

Ельмар Штикелер: Рак молочної залози помолодшав, але в більшості випадків — за родовою лінією. У 30-річних жінок хвороба здебільшого обумовлена генетично.

ЯКУ РОЛЬ В РОЗВИТКУ ХВОРОБИ ВІДІГРАЄ СПАДКОВІСТЬ І ЧИ МОЖНА ЇЇ ПОДОЛАТИ?

Андрій Бабік: Генетика винна у 5% випадків постановки діагнозу «рак молочної залози». Її можна подолати. Варто вивчити свій родовід до третього коліна, АЛЕ — лише по материнській лінії. Якщо в роду хтось зіштовхнувся з хворобою, потрібно дізнатися вік, у якому це сталося, пройти генну діагностику.

Існують два гени — BRCA-1 і BRCA-2, які містять у собі спадкову «ракову» інформацію. У носіїв першого гена імовірність появи злоякісних новоутворень — 80%. Обидва гени також пов’язані з ризиком раку яєчників. Якщо знати про це, займатися профілактикою, регулярно проходити обстеження, хворобу можна виявити на ранніх стадіях і таким чином забезпечити собі лікування. Але, як показує практика, співвітчизниці часто обирають інший шлях — нічого не робити або взагалі воліють не знати про свій родовий багаж.

Третій, «екстремальний» метод — це профілактичне видалення молочних залоз до того, як буде виявлено рак. Немає грудей — немає і хвороби. Подібну профілактику проводять жінки віком 40+, одразу ж встановлюючи собі силіконові імплантати.

Ельмар Штикелер: Якщо хвороба виникає у молодому віці, вона найчастіше зумовлена генетично. У цьому випадку основними винуватцями є зміни в генах BRCA-1 і BRCA-2. У Західній Європі приблизно 10% усіх випадків раку — спадкові. У половині цих випадків причиною виступають саме ці два гени.

ЯКЩО УРАЖЕНА ОДНА ГРУДЬ, НАСКІЛЬКИ ЙМОВІРНЕ УРАЖЕННЯ ДРУГОЇ? ВІД ЧОГО ЦЕ ЗАЛЕЖИТЬ?

Ельмар Штикелер: Ризик появи пухлини у другій молочній залозі становить близько 20%. А ось імовірність одночасної появи новоутворення в обох органах дуже мала — лише 4–5%.

Андрій Бабік: Умови для розвитку пухлини в обох молочних залозах однакові, тому ризик ураження «сусідки» складає 15–20%. Це залежить від того, коли було виявлено пухлину (що пізніше, то більша ймовірність метастазів) і наскільки правильно було проведено лікування.

ЯКІ ОСНОВНІ МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ РАКУ?

Ельмар Штикелер: Найкраща профілактика онкологічних захворювань загалом і раку грудей зокрема — це здорове харчування та спорт. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, слід вживати п’ять невеликих порцій овочів і фруктів щодня та регулярно займатися спортом. Останні наукові дані свідчать, що приймання вітаміну D має профілактичний ефект проти раку грудей. Якщо існує ймовірність прояву несприятливої генетичної схильності, рекомендується регулярне обстеження, діагностика або більш радикальний метод — видалення обох грудей.

Андрій Бабік:

  1. Позитивне мислення та любов до себе.

  2. Правильний режим дня, грамотне поєднання роботи й відпочинку.

  3. Регулярне статеве життя, уникнення абортів (особливо до перших пологів). Неодноразові пологи.

  4. Контроль ваги, адже ожиріння — важливий фактор ризику.

  5. Контроль рівня цукру в крові, особливо якщо ви діабетик. За даними різних досліджень, на молочну залозу впливає від 30 до 50 гормонів, зокрема й інсулін. Він може стимулювати в ній ріст ракових клітин.

  6. Вживання вітамінів, особливо А, Е та D. З мікроелементів для здоров’я грудей корисний кальцій.

  7. Починаючи з 28 років щороку проходити УЗД молочних залоз, а з 40 — мамографію.

ЧИ МОЖУТЬ СПРОВОКУВАТИ РАК ГРУДЕЙ ТІСНА БІЛИЗНА Й МОДНІ БЮСТГАЛЬТЕРИ PUSH-UP?

Андрій Бабік: Думаю, що ні. Але груди не люблять тісноти, яка перешкоджає вільному доступу крові до органа. Погане кровопостачання може бути одним із факторів розвитку мастопатії (загальна назва неопухлинних змін молочних залоз). Переконаний: мастопатія не переходить у рак. Бувають випадки розвитку раку на тлі мастопатії, але не через неї.

Ельмар Штикелер: Це запитання я дуже часто чую на прийомі. Відповідь завжди одна — ні.

ЧИ ПРАВДА, ЩО ЖІНКИ, ЯКІ НЕ НАРОДЖУВАЛИ, БІЛЬШ СХИЛЬНІ ДО РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ? ЯКУ РОЛЬ У ПРОФІЛАКТИЦІ ВІДІГРАЄ ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ?

Андрій Бабік: Лактація — потужний профілактичний фактор, але не варто захоплюватися грудним вигодовуванням. Оптимальний термін годування грудьми як для жінки, так і для дитини — 15 місяців, інакше зростає ймовірність підвищення рівня гормону пролактину. Він пригнічує вироблення прогестерону, який захищає жінок від надмірного впливу естрогенів.

Ельмар Штикелер: Грудне вигодовування — позитивний момент у профілактиці захворювання. Ми знаємо: чим довше жінка годує дитину, тим надійніше її організм захищений від хвороби.

САМООБСТЕЖЕННЯ — КОРИСТЬ ЧИ ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ ПСИХОЗУ?

Андрій Бабік: Підґрунтя для психозу. Ви ж не оглядаєте самостійно автомобіль, а довіряєте його фахівцям на СТО. От і груди краще «показувати» лікарю. Ми проводили експеримент: у макет грудей вставляли кульки діаметром 1, 2, 3 і 5 см. Учасники експерименту, обмацуючи «груди» відповідно до рекомендацій брошур із самообстеження, знайшли «пухлини» діаметром 3 і 5 см. Менші «новоутворення» не відчув ніхто! А пухлина діаметром 3–5 см — це вже четверта стадія раку, найзапущеніша. Висновки напрошуються самі.

Ельмар Штикелер: Ефективність самообстеження не доведена, але, як показує практика, дуже часто ущільнення в грудях знаходять самі жінки. Тому я рекомендував би жінкам періодично звертати увагу на свої груди. У нас, у Німеччині, є курси із самообстеження.

ЩО ЗМІНИЛОСЯ У ЛІКУВАННІ ХВОРОБИ ЗА 5–10 РОКІВ?

Андрій Бабік: В Україні покращилися можливості діагностики: з'явилися генні дослідження й онкомаркери, нові апарати УЗД і мамографи. Щодо онкомаркерів у нашій країні побутує стійке хибне уявлення, що їх використовують для ранньої діагностики. Онкомаркерне дослідження — це виявлення антитіл до ракових клітин. Якщо раку немає, антитіл, відповідно, теж. Метод ефективний тільки для діагностики рецидиву чи метастазів. Тим більше що іноді трапляються хибнопозитивні результати цього дослідження.

У хіміотерапії злоякісних новоутворень з’явилися препарати, що згубно діють тільки на ворожі клітини. Така терапія називається таргетною, тобто «точковою». Останні досягнення фармацевтики й медичних технологій, як правило, зосереджені в приватних лікувальних закладах. Принцип операцій не змінився: в Україні зазвичай разом із пухлиною видаляють і груди. Хотілося б, щоб у нашій країні розвивалася психоонкологія — наука, що вивчає вплив психологічного стану жінки на виникнення хвороби та допомагає подолати стрес після виходу з клініки. Адже в нас жінка часто залишається тет-а-тет зі своєю проблемою, а це скорочує тривалість життя після операції.

Ельмар Штикелер: За останні роки лікування стало більш цілеспрямованим, індивідуальним. Лікарі Університетської клініки м. Фрайбург ураховують найменші нюанси організму кожної пацієнтки. Можливо, незабаром ми будемо досліджувати пухлину й вирішувати, чи потрібна пацієнтці хіміотерапія взагалі. Нині хімпрепарати застосовуються за потрапляння ракових клітин у лімфовузли або в разі молодого віку жінки.

Рак грудей добре піддається лікуванню, й у 80% випадків можна говорити про одужання (якщо хворобу було вчасно діагностовано). У більшості випадків ми зберігаємо жінкам груди, їх видалення нині неактуальне. Виняток — кілька новоутворень одночасно в різних «куточках» органа. Навіть якщо одинична пухлина має значні розміри, за допомогою попередньої хіміотерапії ми можемо зменшити її розмір і потім провести операцію, зберігши груди.